Меню сайту

Вхід



Практичний психолог - Корисно знати всім

Поговорімо про відомі про кожного з нас 4 психічних стани, які бувають у кожної людини і мають позитивний або негативний вплив на нашу поведінку і самопочуття (зокрема, настрій).

Найбільш поширеним та актуальним у нашому житті є стан психічної втоми.

Що характерно для цього стану?

Це коли є мета, відбуваєть­ся процес досягнення мети, але немає (не видно) резуль­тату. Наприклад: робимо якусь роботу чи наукове досліджен­ня, але кінцевою результату не зразу можна досягти.

З фізичної точки зору, розвиток утоми свідчить про значне зменшення внут­рішніх резервів організму, про перехід його на менш ефективні методи діяльності. В результаті знижується темп роботи, увага, ритмічність та координація рухів.

З психологічної точки зору, стомлення — це депресія, роз­дратування, гнів, мала ак­тивність (або хаотичність), по­рушення пам'яті та мислення, послаблення волі (зниження витримки, рішучості, самокон­тролю, зникнення настирли­вості) та сонливість.

Що можна зробити? Як поліпшити психологічний стан? По-перше, ми радимо намічати проміжні результа­ти в досягненні мети і головне — радіти кожному окре­мому успіху.

По-друге, рекомендуємо зробити щось, де результат буде видно одразу (пересу­нути меблі, які набридли, чи відпрасувати білизну, до якої тиждень руки не дохо­дили, прибрати помешкан­ня тощо).

По-третє, щоранку стави­ти собі три запитання:

        що обов'язково по­трібно зробити СЬОГОДНІ?

        що можна зробити завтра?

        що має бути зробле­но протягом тижня?

Другий стан, якому слід приділити увагу, — стан пси­хічної напруги.

Це коли для досягнення мети необхідно докласти за­надто великих психічних зу­силь.

Що характерно для цього стану?

По-перше, занепокоєність, тривога, страх або гнів. По-друге, підвищення тиску, ча­стоти пульсу, температури. По-третє, можливі зміни у швидкості мислительних процесів та характері рухової активності.

Стан психічної напруги виникає, коли:

  • час для виконання зав­дання чи відповідальної ро­боти обмежений;
  • передбачаються іспи­ти, виступ (доповідь) перед адміністративною аудито­рією;
  • необхідно діяти в при­сутності начальства;
  • наявна недостатність інформації.

Що можна робити в такій ситуації?

По-перше, контролювати кожен свій крок, продумува­ти кожен вчинок, діалог.

По-друге, підстрахуватися додатковою інформацією, обдумати хід своїх дій.

По-третє, не відкладати роботу «на завтра», тим більше коли на виконання справи не залишається часу.

Крім того, радимо поду­мати про підвищення своєї кваліфікації. Бажано мати й надійних помічників.

Якщо ви відчуваєте зараз психічну напругу, то можна:

        чергувати дихання (глибоко вдихнути та затри­мати дихання);

        сконцентрувати увагу на виразі очей, гучності го­лосу;

        чергувати ходу (швид­ко та повільно).

Психологи бачать три ос­новні засоби профілактики підвищеної напруги:

  •  психологічний відбір осіб для діяльності в екстре­мальних умовах;
  •  виховання емоційних, моральних та вольових яко­стей, які сприяють можли­вості впливати, керувати пси­хічними станами;
  • створення гарного пси­хологічного клімату та оптимізація умов діяльності.

Стан психологічної три­вожності.

Це коли очікуєш неприєм­них результатів, тобто є мета, але нема засобів досягнення Ті (наприклад, виклик до на­чальника або біля дверей сто­матолога).

Що характерно для стану тривожності?

  • занепокоєність;
  • дискомфорт;
  • очікування найгіршого або невизначеного.

Стан психічної тривож­ності особливо характерний для людей, залежних від інших, невпевнених у собі. Ці люди будь-які життєві ситу­ації сприймають як оцінку їхніх особистісних якостей або компетентності.

Треба зазначити, що стан тривожності — це реакція ситуативна(нетривала)і за­лежить від схильності самої людини до негативного про­гнозу власної діяльності (на­приклад: «Все погане і тільки, як завжди, зі мною»).

Що можна робити?

Головне, що треба па­м'ятати: можливі невдачі ма­тимуть місце кожна свого часу, і вирішувати їх теж можна по черзі, а не «все од­разу на мене навалилося».

Якщо відчуваєте три­вожність зразу, то можна:

  •  уявити голубу кулю, небо...
  • вдатися до фізичного навантаження (швидка ходь­ба, чергування дихання);
  •  врешті, змусити себе посміхнутися в тяжку мить. До речі, можна навчитися методів, які допоможуть по­долати низьку самооцінку та сформувати відчуття впев­неності в собі.

Перейдімо до досить складного психічного стану — емоційного стресу.

Це екстремальна ситуа­ція: є мета, але її досягнен­ня не залежить від люди­ни.

Що характерно для емо­ційного стресу?

  •  занепокоєність;
  • відчуття невідворотності, катастрофи, невдачі;
  •  проявляється в негайній мобілізації захисних сил для правильного рішення.

Примітка: часті, тривалі емоційні стреси викликають хвороби.

Стреси бувають фізичні та психологічні.

Фізичний стрес — це ре­зультат впливу фізичних подразників (гучна музика, звук, надто яскраве світло тощо).

Психологічний стрес — це результат дії екстремальної ситуації, ставлення людини до неї, а також оцінка її складності.

Причиною психологічно,- го стресу можуть бути:

  •  раптова зміна (наприк­лад, завдання);
  • дефіцит часу та умов для його виконання;
  •  висока значущість мети;
  •  відповідальність, сум­лінність у досягненні бажано­го результату.

Що можна робити?

По-перше, реорганізація, пошук нового оптимально­го рішення. По-друге, підви­щення значущості відпові­дальності. По-третє, роз­поділ свого часу, побудова чіткої програми дії; що за чим.

І нарешті, фізичне наван­таження (чергувати скоро­чення та розслаблення м'язів), контрастний душ, зас­покійливі трав'яні напої, ре­жим харчування та сну тощо.

Який маємо висновок?

Негативні функціональні стани (стомлення, напруги, тривожності та емоційного стресу) залежать від об'єк­тивних причин: відсутність відповідних умов викликає зміну психічного стану, погіршення настрою та здо­ров'я.

Які існують прості методи захисту?

1. Не провокувати агре­сію на себе:

        не говорити «команд­ним тоном»;

—- не використовувати у звертанні такі вирази як «ти повинен, ти мусиш це зро­бити»;

        не використовувати своє становище: «я старший за віком, я розумніший, мені видніше...».

засоби?..», «Скільки по­трібно?..» і давати конкретні відповіді.

        покричати перед дзеркалом;

        написати образнику невідправленого листа;

        намалювати карикату­ру свого ворога;

        контрастний душ;

        швидка ходьба;

        тренажери.

Бажаємо успіхів та здо­ров'я!

 


 

Візьміть на замітку

 

Народні засоби зняття нервово-емоційної напруги

Народна лікарська практика накопичила численні засоби зняття нервово-емоційної напруги. Найбільш відомі такі засоби:

  1. Зрізати листки молодої кропиви зі стеблом зверху на 20 см (найкраще в квітні-травні), промити, дрібно порізати, скласти, не ущільнюючи, в літрову банку та залити холодною ки-п'яченою водою. Настояти 10 годин. Пити стільки, скільки потрібно для задоволення денної спраги (замість води). Дитині можна давати разом з фруктовим соком. Цей засіб заспокоює нервову систему, а також сприятливо впливає на кишечник і очищує кров від алергенів.
  2. За підвищеної нервозності пити сік сирого буряка по 1/3 склянки 3—4 рази на день. Можна додавати до ньо¬го 1/4 частину морквяного або яблучного соку.
  3. Приготувати настій молодих весняних листків берези. 100 г листя подрібнити, залити 2 склянками теплої кип'яченої води. Настоювати 5—6 годин. Процідити, віджати, відстояти. Вживати при неврозах по 1/2 склянки 2-3 рази на день перед їжею. Настій дуже збагачений вітаміном С.
  4. Знімають нервову напругу і наслідки стресу обливання вранці та увечері про-холодною або холодною водою.

 

 

Конкурс "Юні таланти"

Офіційні веб-сайти