Меню сайту

Вхід



Програма для вступних іспитів з образотворчого мистецтва (малюнок з натури) спеціальності «Образотворче мистецтво»

Пояснювальна записка

Екзамен з образотворчого мистецтва (малюнок з натури) абітурієнти складають при вступі на спеціальність: «Образотворче мистецтво», виконуючи натюрморт з 2-3 предметів. Програма вступного екзамену складена на основі діючих програм для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Виконання натюрморту має на меті перевірку знань, умінь та навичок абітурієнтів з образотворчого мистецтва за 5-7 класи.

Зміст програми

Композиційні властивості і засоби: єдність, співрозмірність, супідрядність, динамічний і статичний стани, ритм, симетрія і асиметрія, контраст і нюанс, масштаб і пропорції тощо.

Сприймання і передача форми:

а) сприйняття і відтворення характерних особливостей силуетної форми предмета;

б) трансформація реальних форм предметів на площину.

Аналіз і відтворення предмета з точки зору розмірів, пропорцій, конструкції. Закономірності побудови реальної форми предметів.

Відтворення умовної глибини простору на площині перспективними методами, взаємне розташування предметів один відносно одного і спостерігача, освоєння просторових орієнтацій і уявлень у фризовій побудові простору. Глибина (плановість) простору, поняття про точки спостереження, що перебуває поза зображуваним.

Відтворення третього виміру (об'єму) у зображенні предметів на площині.

Перспективні методи побудови простору, закони лінійної перспективи, альтернативні способи просторової побудови зображення.

Передача об'ємної форми округлих предметів (об'єктів) засобами світлотіні.

Засоби передачі контражуру (м'які силуети, зближена, затемнена, кольорова гама).

Побудова композиції за принципом симетрії або асиметрії.

Конструктивні особливості об'ємної форми. Поняття лінійної перспективи предметів: об'єктів призмоподібної форми, передача об'ємних якостей предметів округлої форми, перспективних явищ.

Зображення елементів натюрморту відповідно до теми композиції.

Передача освітленості від невеликого джерела світла. Усвідомлений підбір колірної гами.

Натюрморт з напівоб'ємних та об'ємних предметів, речей.

Поради щодо виконання натюрморту на вступному іспиті з образотворчого мистецтва (малюнок з натури)

Композиція у станковому мистецтві

Натюрморт (фран. – «мертва природа»; гол. – тихе або нерухоме життя) – жанр образотворчого мистецтва (головним чином станкового живопису), що передбачає зображення навколишніх речей, які найчастіше розміщені в побуті та композиційне поєднані в єдину групу.

Спеціальна організація мотиву (так звана постановка) – один з основних компонентів образної системи жанру натюрморту. Крім неживих предметів (предмети домашнього вжитку), у натюрморті зображають об'єкти живої природи, котрі є ізольованими від природних зв'язків і тим самим перетворені в річ: риба на столі, квіти в букеті тощо.

Зображення речей в натюрморті має самостійне значення, не дивлячись на те, що в процесі розвитку він часто виражає символічний зміст, вирішує декоративні завдання або фіксує предметний світ. Разом з тим натюрморт характеризує не лише речі як такі, а також їхнє соціальне положення, зміст і спосіб життя людини, викликає асоціації та аналогії.

Жанр натюрморту має багатовікову історію. Ще стародавні греки використовували його в сюжетних композиціях, надавали йому те чи інше змістовне навантаження.

Як самостійний жанр, натюрморт виник у Голландії і Франції в XVI –XVII ст. Він затвердив естетичну цінність повсякденних речей і переконав світ у тому, що й прості речі мають глибокий зміст і незвичайну красу.

У наші дні існує особливий інтерес до натюрморту. Художники намагаються показати в предметах зв'язок мистецтва з життям. У творчості живописців натюрморт відіграє особливу роль. Над ним працюють як над навчальним завданням по рисунку й живопису з натури. Він є засобом над реалістичним твором. Його вводять у картину, надають змістовного навантаження. Натюрморт також часто стає самостійною картиною.

Навчальний, навчально-творчий і творчий натюрморт

Як у навчальному, так і в творчому натюрморті, автор мусить бути точним у передачі істотних і характерних рис натури. Якщо художник змістить будь-який елемент композиції відносно до натури, але збереже при цьому розмірні, тонові, кольорові відношення, масштабність елементів і надасть натюрморту тон, цим він не погіршить точності, а наблизиться до неї.

Мета і завдання навчального і творчого натюрморту різні, але їх зміст співпадає. Наприклад, графічні і просторові основи композиції натюрморту – загальні для творчої і навчальної роботи. Вони змушують вибрати формат рисунка або полотна відповідно до сюжетного задуму.

Наступне завдання – визначення місця і величини зображення відносно формату, а також щільності зображення відносно простору. Критерієм оцінки його виконання є відносна рівновага елементів композиції в системі «фігура фон». Вона допомагає створювати гармонійно зрозуміле за формою композиційне вирішення картини, рисунка, а особливо – переконливий кольоровий і тоновий перехід від щільності (фігури) до простору (фону) і навпаки – в місцях їх дотику.

Від характеру використання виражальних засобів (контур, тінь, світлотінь, колір, контраст, ритм тощо) залежить образний зміст натюрморту.

Завдання навчальної постановки натюрморту:

  • укомпонувати натюрморт у формат;
  • передати виразність і цілісність групи предметів, їх об'єм і освітлення засобами світлотіні;
  • знайти загальне тонове вирішення.

Щоб робота була успішною, слід дотримуватись такої послідовності виконання:

  • попередній аналіз постановки;
  • композиційне розміщення зображення на аркуші паперу;
  • передача характеру форми предметів та їх пропорцій;
  • конструктивний аналіз форми предметів і перспективна побудова зображення на площині;
  • виявлення об'єму предметів засобами світлотіні;
  • детальне промальовування предметів;
  • синтез - підведення підсумків роботи над малюнком.

Самоаналіз композиції натюрморту:

  • композиційне розміщення зображення (заповнення формату);
  • композиційний центр у картинній площині (збігається чи не збігається із зоровим центром);
  • зміст постановки (сюжет);
  • передача простору, віддаленості предметів;
  • освітлення;
  • передача характеру форми предметів, їх пропозицій, розміщення в просторі;
  • виявлення конструктивної основи форми предметів;
  • виявлення об'єму предметів (перспектива і ліплення форми засобами світлотіні, тону);
  • тонове вирішення.

Забезпеченість абітурієнтів:

1) аркуш паперу А-3;

2) прості олівці М, 2М, ЗМ;

3) ластик;

4) кнопки (зажим) для кріплення паперу.

Рекомендована література для підготовки до вступного екзамену з образотворчого мистецтва

1. Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.:Вища шк.: 2002. - 190 с.

2. Корж О. Образотворче мистецтво: Худ.-пед. діяльність: Метод. посіб. - К., 1998. - 84 с.

При підготовці до вступних випробувань радимо використовувати також і інші підручники та посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України та інтернет-джерела.

Зразок

 

Конкурс "Юні таланти"

Офіційні веб-сайти