Меню сайту

Вхід



ПРОГРАМА

вступних випробувань

з історії України

Вступ

Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела.

Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу.

Життя людей за первісних часів

Наукові та релігійні теорії походження людини.

Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Форми господарювання первісної людини. Привласнювальні та відтворювальні форми гос­подарства.

Суспільна організація (рід — плем’я — община) та організація влади (народні збори — рада старійшин — вождь) за первісних часів. Культура та вірування людей за первісних часів.                  

Стародавня історіяУкраїни.

Поява і розселення людей на території України. Кам’яний вік. Палеоліт. Мезоліт. Неоліт. Форми суспільної організації у кам’яному віці. Енеоліт. Трипільська культура (етнічна приналежність; поселення; господарство; релігія та культура). Бронзовий вік. Племена раннього залізного віку на території України: кіммерійці, скіфи, сармати (суспільний устрій, релігія, господарство, військова справа). Античні міста-держави на території України(причини грецької колонізації, господарство;господарство; політичний устрій; культура і релігія;найбільші міста). Боспорське царство. Великепереселення народів. Давні слов’яни (походження;господарство; розселення). Східні слов’яни. Племенасхідних слов’ян (заняття, вірування, побут та звичаї).

Дати:

Поняття та терміни: “історичні джерела”, “археологічна культура”, “палеоліт”, “мезоліт”, “неоліт”, “бронзовий вік”, “ранній залізний вік”, “ремесло”, “осілий спосіб життя”, “кочовий спосіб життя”, “колонізація”.

Виникнення та становлення Київської Русі (Русі-України)

Київська держава наприкінці Х — першій половині ХІІІ ст.

Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської держави.

Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.

Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.

Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.

Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.

Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.

Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.

Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.

Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.

Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.

Освіта. Наука. Усна народна творчість.

Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави.

Дати:

882 р. — об’єднання північних та південних руських земель Олегом;

988 р. — запровадження християнства як державної релігії;

1019-1054 рр. — князювання Ярослава Мудрого в Києві;

1097 р. — Любецький з’їзд князів;

1037 рр. — спорудження Софійського собору;

1056-1057 рр. — створення Остромирового Євангелія;

1113 р. — укладення першої редакції “Повісті минулих літ";

1187 р. — створення “Слова о полку Ігоревім”.

Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, літописець Нестор, іконописець Алімпій.

Поняття та терміни: “вотчинне землеволодіння”, “ікони”, “билини”, “літопис”, “мозаїка”, “фреска”, “книжкова мініатюра”.“племінний союз”, “князь”, “бояри”, “верства”, “язичництво”, “християнство”.

Галицько-Волинська держава

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.

Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.

Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст.

Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архітектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Дати:

1187 р. — перша згадка назви “Україна” в писемних джерелах;

1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави;

1240 р. — захоплення Києва монголами.

Персоналії: Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев Данилович, Юрій I Львович, Юрій II Болеслав.

Поняття та терміни: “роздробленість”, “федеративна монархія”.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

(друга половина ХІV—ХV ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.

Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архітектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Дати:

1385 р.— укладення Кревської унії;

1471 р.— остаточна ліквідація Київського князівства;

1489 р. — перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії: Свидригайло Ольгердович, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

Поняття та терміни: “шляхта”, “пани”, “панщина”, “магдебурзьке право”, “магістрат”, “цехи”, “дума”.

Українські землі в ХVІ ст.

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.

Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.

Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.

Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.

Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.

Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.

Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Дати:

1556-1561 р. — Створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. — заснування князем Д.Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;

1569 р. — Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;

1596 р. — Берестейська церковна унія. Утворення грекокатолицької церкви.

Персоналії: Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

Поняття та терміни: “українська шляхта”, “українське козацтво”, “реєстрове козацтво”, “Запорозька Січ”, “козацька старшина”, “козацькі клейноди”, “греко-католицька церква”.

Українські землі в першій половині XVII ст.

Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

Дати:

1621 р. — Хотинська війна;

  1. ;

1637-1638 рр. — повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;

1632 р. — утворення Києво-Могилянської колегіуму.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Йов Борецький.

Поняття та терміни: “покозачення”.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави — Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б.Хмельницького.

Дати:

1648 р. — Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. — Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. — Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. — Батозька битва;

1654 р. — укладення українсько-російського договору.

Персоналії: Б.Хмельницький, І.Богун.

Поняття та терміни: “Національно-визвольна війна”, “Військо Запорозьке”, “Гетьманщина”.

Українські землі в 60-80-ті рр. XVII ст.

Гетьманування І.Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Московсько-українська війна. Гетьманування Ю.Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного, І.Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Дати:

1659 р. — Конотопська битва;

1667 р. — Андрусівський договір;

1681 р. — Бахчисарайський мирний договір;

1686 р. — “Вічний мир”.

Персоналії: І.Виговський, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький, І.Сірко, Ю.Хмельницький, Д.Многогрішний, І.Самойлович.

Поняття та терміни: “Руїна”.

Українські землі наприкінці XVII — першої половини XVIII ст.

Гетьманування І.Мазепи. Національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи. Гетьманування І.Скоропадського, Д.Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. “Правління Гетьманського уряду” 1734 р. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1710 р. — ухвалення Конституції Пилипа Орлика (001_002, 001_003).

Персоналії: І.Мазепа, І.Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, П.Орлик, Ф.Прокопович, С.Величко, С.Палій.

Поняття та терміни: “Конституція”, “Малоросія”, “Малоросійська колегія”, “козацьке бароко”, “козацькі літописи”.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.

Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.

Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.

Дати:

1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. — Коліївщина;

1775 р. — остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;

1783 р. — царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Персоналії: К.Розумовський, П.Калнишевський, Г.Сковорода, М.Березовський, І.Григорович-Барський, А.Ведель, Д.Бортнянський.

Поняття та терміни: “автономія”, “Нова (Підпільненська) Січ”, “Задунайська Січ”, “Коліївщина”, “паланка”, “зимівник”.

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ —у першій третині ХІХ ст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Зміни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.

Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в першій третині ХІХ ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та Російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів». Українська автономістська ідея. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.

Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. «Руська трійця».

Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Сільське господарство. Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

Повсякденне життя. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців.

Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.

Дати:

1798 р. — вихід друком “Енеїди” Івана Котляревського;

грудень 1825 — січень 1826 рр. — повстання Чернігівського полку;

1846-1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства;

1833-1837 рр. — діяльність “Руської трійці";

1848 р. — скасування панщини в Галичині.

Персоналії: І.Котляревський, М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак, Т.Шевченко,

М. Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця.

Поняття та терміни: “промисловий переворот”, “ринкові відносини”, “нація”, “національне відродження”, “національна ідея”, “декабристи”, “масонство”.

Культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.

Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак -Артемовський, Є.Гребінка.

Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.

Традиційно-побутова культура у селі та місті. Релігійне життя. Доля української жінки.

Національне відродження. Відкриття університетів.

Культурно-освітній рух. Поява “Історії русів”. Розвиток літератури, мистецтва.

Дати:

1805 р. — відкриття університету у Харкові;

1834 р. — відкриття університету в Києві.

Персоналії: І.Котляревський, Т.Шевченко, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, М.Максимович, М.Остроградський, В.Каразін

Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.

Реформи 60-70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні.

Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Заснування та діяльність “Південно-Західного відділу Російського географічного товариства”. Вплив російського громадсько-політичного руху на Україну.

Дати:

1853-1856 рр. — Кримська війна;

1863 рр. — Валуєвський циркуляр;

1876 р. — Емський указ.

Персоналії: В.Антонович, М.Драгоманов, П.Чубинський, Б.Грінченко.

Поняття та терміни: “земства”, “громадівство”, “Братство тарасівців”, “Чигиринська змова”, “хлопомани”.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії

                   у другій половині XIX ст.

Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства “Просвіта”.

Дати:

1868 р. — створення у Львові товариства “Просвіта";

1873 р. — створення у Львові Літературного товариства ім. Т.Шевченка (від 1892 р. — Наукового товариства ім. Т.Шевченка);

1890 р. — створення Русько-української радикальної партії.

Персоналії: Є.Левицький, І.Франко, М.Павлик, Ю.Бачинський, М.Грушевський.

Поняття та терміни: “трудова міграція”, “українофіли”, “москвофіли”, “народовці”, “партія”, “нова ера”.

Культура України в другій половині XIX — початку XX ст.

Становлення і консолідація української нації. Піднесення української культури. Освіта. Недільні школи на Наддніпрянській Україні. Розвиток науки. Розвиток нових напрямів культури. Відкриття театрів, музеїв, архівів. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.

Дати:

1865 р. — відкриття Новоросійського університету.

Персоналії: І.Мечников, Д.Яворницький, І.Нечуй-Левицький, П.Мирний, Л.Українка, І.Франко, М.Старицький, М.Кропивницький, І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Заньковецька, М.Лисенко, С.Гулак-Артемовський, М.Пимоненко, А.Кримський, Д.Заболотний, М.Коцюбинський, В.Стефаник, М.Леонтович, С.Крушельницька.

Поняття: “меценат”, “професійний театр”, “реалізм”, “модернізм”.

 

Конкурс "Юні таланти"

Офіційні веб-сайти