Меню сайту

Вхід



Новини - Новини коледжу

DSC 0389Та незабутня зворушлива до глибини серця ювілейна зустріч нікого не залишила байдужим. Настрій у всіх був піднесений ще зранку, оскільки очікували зустрічі з колегами - ветеранами та випусниками різних років, яких запросили розділити свято по-особливому урочисте – 50 - річчя з дня заснування нашого навчального закладу.

Адже всі керівники, працівники, викладачі, студенти, починаючи з далекого 1967 року, доклали багато зусиль, щоб педагогічне училище, а нині коледж, став по-справжньому сучасним освітнім центром.

І ось урочиста мить… В залі засновники училища, наші корифеї:  Катерина Федорівна Ярмоленко, Любов Іванівна Усик, Тамара Іванівна Коваленко, Валентина Йосипівна Смик, Людмила Іванівна Дивнич, Тамара Іванівна Ткач, Таніта Іванівна Мороз, Світлана Панасівна Смоляр.

Надзвичайно бажана зустріч зібрала і молодших ветеранів. Всі оточили Леоніда Валентиновича Сокальського, який прибув з далекої Німеччини і пізніше у своєму виступі щиро зізнався, що душа його  завжди з нами, з рідним Богуславом. А ось Микола Васильович Випусток, Олексій Миколайович Юзефович, подружжя Маляренків – Володимир Васильович та Надія Василівна, Федір Прокопович Клименко, Віра Семенівна Дяченко, Галина Макарівна Никоненко, Алла Леонтіївна Трофімова, Марія Іванівна Доріченко, Світлана Дмитрівна Ляшенко, Євгеній Лук’янович Юрченко, Марія Євгеніївна Янушевич. І з кожним хотілось зустрітись, поспілкуватись, посміхнутись і обнятись, адже стільки змін відбулося не тільки в навчальному закладі, але і в кожного з нас особисто.

Ведучі свята Ольга Василівна Павліченко та Іван Іванович Сабов відкривають урочисте зібрання молитвою і дякують, що Господь беріг нас дні і ночі, що на зустріч цю привів і всіх благословив.

Доля вносить свої зміни в людське життя… Нажаль сьогодні не змогли прийти на свято ті працівники та випускники коледжу, які відійшли у вічність. Їх слова і справи залишаються з нами. Хвилиною мовчання всі присутні схилили голови перед світлою пам’яттю наших колег, прізвища яких демонструвалися на екрані.

Ведучі переходять до цікавих сторінок історії педагогічного училища та коледжу, в підтвердження цього демонструються старі фотографії вересня 1966 року перших студентів і викладачів, які приїхали із Ржищівського педагогічного училища розбудовувати новий навчальний заклад на Богуславщині, завідувачем Богуславського відділення Ржищівського педагогічного училища було призначено Романа Петровича Ткача.

На екрані фотографії керівників навчального закладу – першого директора Юлія Савелійовича Щербини, прекрасного організатора; Юхима Петровича Чигирика – енергійної, знаючої людини; Миколи Володимировича Полочанського – талановитого педагога та потужного будівничого; Анатолія Петровича Рогози - за його керівництва училищу було надано статус коледжу та який став першим кандидатом педагогічних наук у зхакладі. З 2000 року коледж очолює Станіслав Володимирович Лисак, невтомний, ініціативний, відданий справі управлінець. У своєму виступі директор вітає всіх присутніх і запевняє, що коледж нині крокує в ногу з сучасними науковими і технічними досягненнями та постійно оновлюється матеріально – технічна база, але найбільший здобуток – це великий дружний колектив однодумців.  

Ведучі нагадують, що в далекі 60 – ті, та сьогодні поряд з людьми, які очолювали наш навчальний заклад, знаходилися і знаходяться ті, на чиїх плечах лежить відповідальність і за розклад, і за проведення заходів, і за практичну діяльність наших студентів. Багато викладачів уже перебувають на заслуженому відпочинку і продовжують цікавитись життям коледжу.

До слова люб’язно запрошується одна із заступників директора, досвідчений педагог, мудра, інтелегентна і завжди така щира Любов Іванівна Усик, виступ якої надихнув на спогади, викликав гордість за досягнуті успіхи.

Ведучі гортають подальші сторінки історії. Це – створення нових відділень і спеціальностей, художніх колективів. До слова запрошують Миколу Васильовича Випустка, композитора, виконавця, поета, доброго і чуйного наставника молоді. Бурхливими оплесками присутні зустрічають його вітання та новий поетичний твір «Мій коледж».

1994 рік, училищу присвоєно ім’я класика української літератури Івана Семеновича Нечуя – Левицького, тож у своєму виступі Богдан Йосипович Капко – керівник драматичного театру «Юність», розповів про історію створення драматичного гуртка, а нині театру, візитною карткою якого, стала вистава «Кайдашева сім’я» за однойменною повістю І. С. Нечуя – Левицького та подарував новий вірш про коледж та поетичну збірку студентських творів.

Лунають слова ведучих, що хтось малював картини рідного краю пензлем, хтось, разом з Нечуєм майстерно описав його у прозі, а от в поезії і музиці залишив нам у спадок чудову пісню Анатолій Доріченко, яка стала гімном нашого рідного Богуслава. Звучить пісня А. Доріченка «Вечірній Богуслав» у виконанні Олексія Михайлова і всіх присутніх у залі.

Протягом 10 років ( з 1995 р – по 2005 р.) у складі коледжу діяв гуманітарний ліцей, як його структурний підрозділ. До слова запрошують Світлану Дмитрівну Ляшенко, яка  була керівником першого ліцейного класу та окрім виховної успішно займалась і методичною роботою.

А в блоці «Скайп - вітання» прозвучали щирі поздоровлення та музичне відео від Сергія Джемелінського, теплі слова Раїси Шершер з далекої Америки, сонячної Флориди, Наталії Петрівни Богуславської з жаркої Іспанії.

Ми горді, що заклад сьогодні – це досвідчені викладачі, талановиті студенти, дух новітніх технологій, комп’ютерних технологій, оновлений інтер’єр, і звичайно , наш, як і 50 років тому, великий, дружній працьовитий і творчо мислячий колектив викладачів та працівників, наша велика колежанська сім’я.

Зал знову зривається оплесками, йде нагородження. Директор коледжу вручає грамоти за сумлінну працю та на честь ювілею сьогоднішнім працівникам.

А викладачі мистецько - педагогічного відділення  та ветерани Н. І. Духан, В. М. Вереківська, Ф.П. Клименко, О. М. Михайлов, Н. В. Морозова, Л. С. Здоренко, С. В. Духан, В. Т. Німченко, Ю. Л. Завадська приклали максимум зусиль, проявили свій яскравий талант і професіоналізм, щоб ювілейна зустріч залишила щемні спогади надовго.

Закінчується свято , але не закінчується навчання, розвиток та рух вперед. Тож порадіймо цьому і возвеличимо всі дружно наш славетний коледж!

О.М.Міщенко, викладач коледжу

 

Рідний коледж

Коледж, рідний коледж,

В тебе ювілей!

Радо зустрічаєш

Ти своїх гостей!

Коледж, рідний коледж,

Ти мужнів, зростав,

Ти храмом освіти

За ці роки став.

Коледж, рідний коледж,

За пів сотні літ,

Скільки вихованців

Ти повів у світ.

Коледж, рідний коледж,

Ти наш другий дім,

Ти неначе мати,

У житті моїм.

Коледж, рідний коледж,

Говорю я знов:

«Ти здійсненна мрія,

Ти – наша любов!»

Ми тебе любили,

І ти нас любив,

Ми тебе творили,

А ти нас творив.

Коледж, рідний коледж,

Ти наш ясен світ,

Живи, розвивайся,

Ще багато літ.

Будем в день святковий

Гордими людьми.

Скажемо: «Ми – коледж,

А коледж – це ми!»

Коледж, рідний коледж,

Хай тебе в цю мить,

У світле майбутнє

Бог благословить!!!

Микола Випусток

 

 

 

Конкурс "Юні таланти"

Офіційні веб-сайти